подол сити

Чи повинен СГ, який здійснює дистанційний (на відстані) продаж товару, надсилати платнику податків (споживачу) розрахунковий документ та до якого виду розрахунків будуть відноситись дані розрахунки (готівкових чи безготівкових)?

Відповідно до п.1 та п. 2 ст.3 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані використовувати, у випадках передбачених цим законом, реєстратори розрахункових операцій чи розрахункові книжки, видати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (фіскальний чек або розрахункову квитанцію).

Статтею 9 Закону № 265 визначено перелік суб’єктів господарювання, які можуть не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки.

Згідно із п.1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 № 22 із змінами та доповненнями, безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Враховуючи вищевикладене, якщо суб’єкт господарювання при дистанційному продажу товару (наданні послуги) отримує кошти за такий товар (надану послугу) від споживача на свій розрахунковий рахунок, то в такому випадку дані розрахунки будуть вважатися безготівковими.

При цьому, якщо споживач за отриманий товар (послугу) здійснює переказ коштів не на розрахунковий рахунок суб’єкта господарювання, а поштовим переказом на адресу поштового відділення, яке визначене умовами договору, внаслідок чого суб’єкт господарювання отримує готівку, то дані розрахунки будуть відносить до готівкових.

В тому числі, при продажу товарів через поштовий зв’язок, згідно із п. 10 Правил продажу товарів поштою, затверджених наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України від 11 червня 2008 р. N 206/699, суб’єкт господарювання повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, а при продажу товарів, на які встановлені гарантійні терміни, - також технічний паспорт чи інший документ, що його замінює, у яких обов’язково робиться відмітка про дату продажу та найменування суб’єкта господарювання, яка завіряється штампом (печаткою) і підписом суб’єкта господарювання.

Чи повинні туристичні агенти застосовувати РРО при надані туристичних послуг?

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон), реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 5 Закону України від 15 вересня 1995 року № 324/95-ВР «Про туризм» (далі-Закон № 324), учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, є юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.

Суб’єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність є:

     туристичні оператори - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність;

     туристичні агенти - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб’єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на турагентську діяльність.

Враховуючи вищевикладене, якщо суб’єкти господарювання, які надають туристичні послуги (турагенти, туроператори), здійснюють розрахунки у касах підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, то, починаючи з моменту набрання чинності норми п. 1 ст. 9 Закону, вони мають право не застосовувати РРО.

Чи повинні СГ при наданні ритуальних послуг застосовувати РРО, за умови проведення розрахунків вдома у замовника?

Згідно з пунктом 21 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 із змінами і доповненнями, розрахункові операції за надані ритуальні послуги дозволено проводити без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій за умови, що розрахунки проводяться вдома у замовника.

Для форм і умов проведення діяльності, визначених п.21 Переліку, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

Як оформити повернення готівки за товар ФО, якщо у скриньці РРО не вистачає готівкових коштів?

Згідно пунктів 4.7, 4.8 розділу 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 №614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 за №107/5298 із змінами та доповненнями, реєстрація видачі коштів у разі повернення товару або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції ”службова видача”. Забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції ”сторно”.

     Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити:

     дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги);

     відомості про товар (послугу);

     суму виданих коштів;

     номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

     Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії СГД і зберігаються протягом 3 років.

     Якщо у скриньці реєстратора розрахункових операцій недостатньо готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві, касир повинен звернутися до бухгалтерії підприємства, щоб з каси видали певну суму готівки для повернення покупцю. Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями, що передбачено пунктом 3.4 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.05. за № 40/10320 із змінами і доповненнями.

     Касир РРО, отримавши з каси бухгалтерії кошти, вносить їх до касового апарату шляхом проведення „службового внесення” та повертає кошти покупцю відповідно до вимог пунктів 4.7, 4.8 наказу ДПА України від 01.12.2000 №614.

Чи передбачено при проведені розрахунків із споживачами видавати розрахунковий документ не встановленої форми?

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95 - ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків,жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

     Форму та зміст розрахункових документів затверджено наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. за № 105/5296.

Які реквізити повинна містити розрахункова квитанція?

Відповідно до підпункту 5.1 пункту 5 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 1 грудня 2000 року №614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за №105/5296, (зі змінами та доповненнями) (далі – Положення) розрахункова квитанція - це розрахунковий документ, бланк якого виготовлений друкарським способом, а окремі реквізити заповнюються від руки або шляхом проштамповування при реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) або при видачі коштів покупцеві у разі повернення товару, рекомпенсації послуги, прийняття цінностей під заставу та в інших випадках. Форма №РК-1 розрахункової квитанції наведена в додатку 3 до Положення.

Згідно з підпунктом 5.2 пункту 5 Положення розрахункова квитанція складається з двох частин - корінця та відривної частини.

Підпунктом 5.3 пункту 5 Положення визначено, що відривна частина розрахункової квитанції повинна містити обов’язкові реквізити:

     - напис „РОЗРАХУНКОВА КВИТАНЦІЯ”, серію (чотири літери) та номер (шість цифр), нанесені при виготовленні бланка квитанції;

     - назву суб`єкта господарювання;

     - ідентифікаційний код за ЄДРПОУ юридичної особи або ідентифікаційний номер за ДРФО фізичної особи, перед яким написані (надруковані) великі літери „ІД”;

     - для суб`єктів господарювання, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно із Законом України „Про податок на додану вартість”; перед номером написані (надруковані) великі літери „ПН”; за наявності на розрахунковій квитанції податкового номера дозволяється не вказувати ідентифікаційний код за ЄДРПОУ (номер за ДРФО);

     - назви окремих реквізитів, які стосуються даних про товар (послугу), а саме: написи „Найменування товару (послуги)”, „Вартість о. в.” (вартість одиниці виміру), „ПДВ (%)”, „Вартість”;

     - рядки для записування даних про товар (послугу) або про операцію виплати: найменування товару (послуги, назви операції виплати), вартості одиниці виміру товару (суми коштів по одній операції виплати), ставки ПДВ у відсотках, вартості товару (суми коштів по здійснених операціях виплати), а в разі продажу алкогольних напоїв або тютюнових виробів - найменування товару та його вартість;

     - напис „Сума розрахунку (грн., коп.)” та загальну вартість усіх товарів (послуг), оплачених за однією розрахунковою квитанцією (загальну суму виданих коштів);

     - напис „Розрахунок провів”, рядок для підпису особи, що здійснює розрахунки;

     - дату (день, місяць, рік) проведення розрахунків.

Згідно з підпунктом 5.4 пункту 5 Положення корінець розрахункової квитанції повинен містити обов’язкові реквізити:

     - серію та номер, які нанесені при виготовленні бланка квитанції та збігаються з серією та номером відривної частини;

     - напис „Сума розрахунку (грн., коп.), всього” та загальну суму отриманих за товар або послугу (виданих покупцеві) коштів;

     - напис „у т. ч. за ставкою ПДВ 20 %”, суму коштів, отриманих за товари чи послуги, продаж яких оподатковується ПДВ за ставкою 20 %, або суму виданих покупцеві коштів, якщо видана сума зменшує податкові зобов’язання платника ПДВ;

     - рядки для записування даних про товари (послуги), а в разі продажу алкогольних напоїв або тютюнових виробів - найменування товару та його вартість;

     - дату (день, місяць, рік) проведення розрахунків.

Підпунктом 5.5 пункту 5 Положення визначено, що при виготовленні бланка розрахункової квитанції додатково до серії та номера можуть наноситися друкарським способом інші обов`язкові реквізити.

Чи відображаються розрахунки з застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо в розрахункових квитанціях?

Відповідно до ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані:

     1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п.1 ст.3 Закону №265);

     2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п.2.ст.3 Закону №265).

Згідно з підпунктом 5.1 пункту 5 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 1 грудня 2000 року №614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за №105/5296, (зі змінами та доповненнями) розрахункова квитанція - це розрахунковий документ, бланк якого виготовлений друкарським способом, а окремі реквізити заповнюються від руки або шляхом проштамповування при реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) або при видачі коштів покупцеві у разі повернення товару, рекомпенсації послуги, прийняття цінностей під заставу та в інших випадках. Форма N РК-1 розрахункової квитанції наведена в додатку 3 цього Положення.

Чи передбачено друкування дублікату фіскального касовий чеку у разі його втрати?

Друкування дублікату фіскального касового чеку у разі його втрати функціями реєстратора розрахункових операцій та нормами чинного законодавства не передбачено, оскільки, при друкуванні Z-звіту відбувається обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та даний звіт містить підсумки розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожним зазначеним кодом окремо з моменту програмування товару (послуги) із зазначенням його найменування, реалізованої кількості, літерного позначення ставки ПДВ і загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги).

Чи застосовуються РРО при наданні ломбардами фінансових послуг?

Згідно з ст.1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що ломбарди належать до фінансових установ і здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику.

Відповідно до п.1 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку (п.1 ст.9 Закону).